Англо-украинский юридический словарь - record

1) запис; протокольний запис; протокол; документ (оформлений належним чином посадовою особою, що є свідченням зафіксованого в ньому правового акту, права тощо); репутація; справа, матеріали; минуле, досьє; матеріали судової справи; письмове провадження у справі; послужний список

2) протоколювати, заносити до протоколу; обліковувати; фіксувати, реєструвати

•

record a patentrecord by a notaryrecord departmentrecord evidencerecord evidence of titlerecord holderrecord in the minutesrecord-keepingrecord-keeping officerecord of examinationrecord of convictionrecord of evidencerecord of fingerprintrecord of footprintrecord of interrogationrecord of jailerrecord of judgementrecord of judgmentrecord of nisi priusrecord of sentencerecord of servicerecord of the juryrecord of trialrecord officerecord roomrecord searchrecord titlerecord title deed